Відділ фізико-хімічних досліджень (початкова назва – відділ молекулярної структури та спектроскопії) був заснований у 1968 р. доктором хімічних наук, професором Ю.П. Єгоровим. Із 1995 р. по 2016 р. відділ очолював кандидат хімічних наук М.Й. Поволоцький. Нині завідувачем відділу є д.х.н. О.Б. Роженко.
Основними науковими напрямами відділу є дослідження молекулярної і електронної будови та реакційної здатності органічних та елементоорганічних сполук. Для цього використовуються методи рентгеноструктурних досліджень (РСД), спектроскопії ядерного магнітного резонансу (ЯМР), інфрачервоної (ІЧ) спектроскопії, високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ), а також виконуються квантово-хімічні розрахунки. Для проведення елементного аналізу хімічних сполук у структуру відділу входить аналітична лабораторія, якою керує Н.Й. Кузнєцова.
В Інституті органічної хімії НАН України спектроскопія ЯМР традиційно завжди була і залишається головним спектральним методом дослідження продуктів хімічних реакцій. У відділі функціонують два спектрометри ЯМР Varian Mercury+. Це дозволяє фахівцям відділу проводити реєстрацію та інтерпретацію одно- та двовимірних спектрів ЯМР для синтезованих органічних та елементоорганічних сполук відразу на чотирьох різних магнітно-активних ядрах – 1H, 13C, 19F та 31P. Метод є незамінним для контролю проходження хімічних реакцій та кінетичних досліджень, швидкої ідентифікації продуктів синтезу та, нарешті, для встановлення ступеня їх чистоти. За необхідності, кваліфіковані співробітники відділу реєструють спектри ЯМР в твердому стані, а також спектри електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) у відповідних Центрах колективного користування НАН України.
У складі відділу з 2006 р. діє Центр колективного користування «Рентгенівська монокристальна дифрактометрія». Для рентгеноструктурних досліджень хімічних сполук використовуються монокристальний рентгенівський дифрактометр Bruker SMART APEX II. Досвідчені фахівці Центру здатні визначати структуру не тільки для кристалічних зразків, а й інколи навіть для таких сполук, які за звичайних умов є рідинами. Крім визначення молекулярної структури, метод РСД дозволяє вивчати такі явища як поліморфізм та фазові переходи в кристалах, досліджувати конформаційні особливості сполук, а також тонкі ефекти їх просторової та електронної будови.
Сучасну хімію не можна собі уявити без комп’ютерного моделювання. Співробітники відділу виконують на сучасному рівні теоретичні дослідження електронної та просторової будови, реакційної здатності органічних та елементоорганічних сполук, а також механізмів хімічних реакцій, використовуючи сучасні квантово-хімічні методи. Використання сучасних пакетів програм молекулярного моделювання (TURBOMOLE, ORCA, GROMACS та інш.) дозволяють проводити широкий спектр теоретичних досліджень. Це –молекулярна механіка/динаміка, докінг, гібридні методи QM/MM (DFT/молекулярна механіка) і, нарешті, прецизійні квантово-хімічні розрахунку просторової та електронної будови молекул, міжмолекулярних взаємодій, спектральних властивостей та механізмів хімічних реакцій у вакуумі, в розчинах, а також в кристалі.
Методами ІЧ-спектроскопії досліджуються реакційна здатність органічних та елементоорганічних сполук і їх здатність до комплексоутворення, а також кінетика хімічних процесів в проточному режимі. Високоефективна рідинна хроматографія дозволяє вивчати здатність супрамолекулярних лігандів виконувати функції ефективних засобів для доставки лікарських засобів.
В останні роки в лабораторіях відділу фізико-хімічних досліджень встановлені та активно використовуються проточні реактори для безпечної генерації діазометану та проточний фотореактор. Реактори призначені для синтезу будівельних блоків для медичної хімії в мультиграмових кількостях.
-
da Silva Mesquita, R.; Kyrylchuk, A.; Grafova, I.; Kliukovskyi, D.; Bezdudnyy, A.; Rozhenko, A.; Tadei, W. P.; Leskelä, M.; Grafov, A. Synthesis Molecular Docking Studies, and Larvicidal Activity Evaluation of New Fluorinated Neonicotinoids against Anopheles Darlingi Larvae PLoS One 2020, 15 (2), e0227811
-
Blahun, O. P.; Rozhenko, A. B.; Rusanov, E.; Zhersh, S.; Tolmachev, A. A.; Volochnyuk, D. M.; Grygorenko, O. O Twisting and Turning the Sulfonamide Bond: A Synthetic, Quantum Chemical, and Crystallographic Study J. Org. Chem. 2020, 85 (8), 5288–5299
-
Yesypenko, O. A.; Osipova, A. O.; Tribrat, O. O.; Kravchenko, S. O.; Usachov, O. M.; Dyakonenko, V. V.; Ryabitskii, A. B.; Pirozhenko, V. V.; Shishkina, S. V.; Rozhenko, A. B.; Kalchenko, V. I. Synthesis and Enantiorecognition Properties of Stereoisomeres of Inherently Chiral Propyloxy-Octyloxy-Calix[4]Arene Acetic Acids Tetrahedron 2021, 80, 131894
-
Marchenko, A.; Koidan, G.; Hurieva, A.; Shvydenko, K.; Rozhenko, A. B.; Rusanov, E. B.; Kyrylchuk, A. A.; Kostyuk, A. Latent Nucleophilic Carbenes J. Org. Chem. 2022, 87 (1), 373–385
-
Holovach, S.; Melnykov, K. P.; Skreminskiy, A.; Herasymchuk, M.; Tavlui, O.; Aloshyn, D.; Borysko, P.; Rozhenko, A. B.; Ryabukhin, S. V.; Volochnyuk, D. M.; Grygorenko, O. O. Effect of Gem ‐Difluorination on the Key Physicochemical Properties Relevant to Medicinal Chemistry: The Case of Functionalized Cycloalkanes Chem. – A Eur. J. 2022, 28 (19), e202200331
-
Kvasha, D. A.; Deviatkin, A.; Poturai, A. S.; Nosik, P. S.; Kyrylchuk, A. A.; Suikov, S.; Rozhenko, A. B.; Volochnyuk, D. M.; Grygorenko, O. O. Metal-Free C–H Difluoromethylation of Imidazoles with the Ruppert–Prakash Reagent J. Org. Chem. 2023, 88 (1), 163–171
-
Kalchenko, O. I.; Rozhenko, A. B.; Cherenok, S. O.; Selikhova, A. I.; Suikov, S. Y.; Kyrylchuk, A. A.; Kalchenko, V. I. Complexation of Water-Soluble Phosphorylated Calixarenes with Uracils. Stability Constants and DFT Study of the Supramolecular Complexes J. Incl. Phenom. Macrocycl. Chem. 2023, 103 (9–10), 369–383
-
Koidan, G.; Hurieva, A. N.; Rozhenko, A. B.; Manthe, U.; Spengler, T.; Zahorulko, S.; Shvydenko, T.; Kostyuk, A. Latent Carbene in Diaminomethylation of Benzenes: Mechanism and Practical Application J. Org. Chem. 2023, 88 (11), 7233–7244
-
Koidan, G.; Zahorulko, S.; Hurieva, A.; Shvydenko, T.; Rusanov, E. B.; Rozhenko, A. B.; Manthe, U.; Kostyuk, A. Straightforward Synthesis of Halopyridine Aldehydes via Diaminomethylation Chem. – A Eur. J. 2023, 29 (55), e202301675
-
Pendiukh, V. V.; Yakovleva, H. V.; Stadniy, I. A.; Pashenko, A. E.; Rusanov, E. B.; Grabovaya, N. V.; Kolotilov, S. V.; Rozhenko, A. B.; Ryabukhin, S. V.; Volochnyuk, D. M. Practical Synthetic Method for Amino Acid-Derived Diazoketones Shelf-Stable Reagents for Organic Synthesis Org. Process Res. Dev. 2024, 28 (1), 165–176
Зовнішній вигляд реактора показано на рисунку 1. Реактор складається з трьох основних блоків: насосного блоку А, реакційного блоку В та мембранного сепаратора С. Насосний блок А оснащений контролером, який дозволяє перемикатися між режимами чистого розчинника і субстрату, і вбудованими регуляторами тиску потоку; з реакційною колоною із зовнішнім охолодженням та регуляторами протитиску з точним регулюванням режиму роботи та рідинними манометрами. Для додаткової безпеки реакційний блок B закритий знімним полікарбонатним корпусом. Мембранний сепаратор C оснащений ламінованими мембранними фільтрами PTFE з пористістю 1,0 мікрон. Діазометан та розчини субстрату подають через гумові перегородки та регулятор тиску D в охолоджуваний реактор періодичної дії Е, обладнаний магнітною мішалкою, термометром і входом для аргону з тиском 2 атм.
Насосний агрегат А зібраний на базі шприцевих насосів 1, керованих через сенсорний екран 2 (рис. 2). Конструктивні особливості агрегату дозволяють безперервно подавати реагенти без затримок та додаткового калібрування. Клапани 3 управляються через той же сенсорний екран 2, вони забезпечують перемикання між розчинами реагентів та розчинниками для промивання. В установці реалізована триканальна система з незалежним контролем тиску на вході та моніторингом за допомогою електронних манометрів 4, які здійснюють аварійну зупинку у випадку, якщо пороговий тиск перевищує допустиме значення.
Реактиви та розчинники подаються зі скляних пляшок. (рис. 3). Кожна пляшка оснащена кришкою з двома клапанами, де один клапан використовується для подачі розчину, інший служить для входу інертного газу. З метою уникнення «загромадження» робочого простору, охолоджувач 1, а також флакони з реактивами та розчинниками 2 розташовують під витяжною шафою. Потоки реагентів надходять в реакційну колону 2 через змішувач 1 (рис. 2). Для кращого перемішування, розкладання метилнітрозосечовини (MNU) проводять в трубці з боросилікатного скла, заповненої поліпропіленовими кульками та охолодженої до 4 °С водою від зовнішнього термостата. Загальний об’єм реакційної установки становить 50 мл, що за результатами експерименту є достатнім для забезпечення повного розкладання MNU. З виходу з реакційної установки двофазна суміш потрапляє в мембранний сепаратор 3, де потік розділяється на водні відходи та органічний розчин CH2N2 (рис. 4). Обидва потоки проходять через блок регулювання тиску. Регулятори протитиску 1 дозволяють оптимізувати градієнт тиску на мембрані сепаратора, що забезпечує більш ефективне розділення фаз. Точне регулювання надлишкових тисків на кожному потоці в діапазоні від 0 до 2 атм (манометри 3) повністю усуває фактори, які можуть впливати на поділ фаз, такі як склад і концентрація розчинів, температура і співвідношення вхідних потоків. Така настройка дозволяє використовувати реактор для більш широкого спектру реакцій з вибором різноманітного набору розчинників. Цільовий розчин подається через трубку 4 для подальшого використання (рис. 5).
В 2020 р. в рамках виконання проєкту НФДУ 0120U104008 був закуплений, змонтований та введений в експлуатацію напівпромисловий фотохімічний реактор UOSlab® FlowReactor UF365/450 (схема 2). Він призначений для проведення фотохімічних процесів в розчинах з додатковою можливістю використання газів як реагентів та для безпечного напрацювання продуктів таких реакцій у мультиграмових кількостях. Даний пристрій є найсучаснішим обладнанням такого типу в Україні. Він складається із фотохімічного вузла, обладнаного насосним блоком та компонентами управління, та зовнішнього терморегулятора, що контролює температуру всередині реакційної спіралі. Крім того, передбачений додатковий зовнішній термостат, призначений для охолодження світлодіодного блоку, який використовується в даному фотореакторі як джерело випромінювання. Безперечною перевагою даної схеми над іншими подібними пристроями є те, що інтенсивне опромінювання світлодіодів в певний момент діє лише на невелику кількість розчину протягом досить тривалого часу, необхідного для проходження розчину по прозорих трубках пристрою. Це забезпечує високий ступінь перетворення, безпечність та безперервність процесу, що так важливо для фотохімічних процесів у напівпромислових масштабах. Крім того, це дає можливість надійного і зручного регулювання температури процесу, вибору його швидкості перебігу та загальної продуктивності установки. Завдяки блочній схемі, даний фотореактор передбачає легку заміну джерела світла на аналогічний блок, що генерує випромінювання з іншою довжиною хвилі.
Будова фотореактора
Зовнішній вигляд проточного фотореактора UOSlab® FlowReactor UF365/450 зображений на рис. 1. Він складається з трьох основних вузлів: реакційного блоку А, в якому відбувається опромінення розчину субстрату світлом з необхідною довжиною хвилі; насосного блоку Б, керованого зовнішнім контролером і забезпеченого додатковим модулем для дозованої подачі газу; та високоточним циркуляційним термостатом В, що забезпечує термостатування реакційної зони. Все управління зовнішніми і внутрішніми компонентами реактора здійснюється через сенсорний контролер Г. Система забезпечена регулятором зворотного тиску. Вимірювання температури проводиться на виході з фотореакційного блоку. Для додаткової безпеки лицьова прозора панель реактора обклеєна плівкою, що поглинає випромінювання.

Насосний блок Б включає шприцеві насоси (1) (рис. 2), керовані контролером через сенсорний екран Г. Конструкційні особливості блоку дозволяють досягти безперервної подачі потоку реагенту без затримки в часі і необхідності калібрування. Кран (3), керований через екран Г, забезпечує перемикання між розчинами реагентів і розчинниками для промивання. У блоці реалізована моноканальна система з незалежним управлінням та контролем тиску в потоці через електронний манометр (4) для екстреної зупинки при перевищенні порогового тиску, щоб уникнути можливих позаштатних ситуацій. Також насосний блок обладнаний регулятор зворотного тиску (5) та високоточним дозатором газів (6) із можливістю дозованого додавання газоподібних реагентів до розчину субстрату.

Фотореакційний блок показаний на рис 3. В нижній частині знаходиться подвійна поліпропіленова спіраль (7), нижні витки якої сховані в корпусі, підключеному до термостата. Верхні ж витки перебувають під шаром спеціального скла і розміщені на теплообмінній пластині. В верхній частині розташована світлодіодна панель (8), що забезпечують інтенсивне опромінювання спіралі. Панель включає два блоки, кожен із блоків окремо підключений до власного блоку управління (рис. 2.2, 2), який дозволяє варіювати потужність випромінювання світлодіодів в широкому інтервалі. Світлодіодний блок оснащений системою охолодження світлодіодів і контролю температури реакційного розчину. Керуюча система, в свою чергу, передбачає аварійне відключення світлодіодів як при перегріванні, так і при переохолодженні останніх (переохолодження небезпечно, в першу чергу, через появу небажаного конденсату на електронних платах світлодіодного блоку). Світлодіодна панель сконструйована з можливістю швидкої заміни на аналогічну панель з іншою довжиною хвилі випромінювання. Для візуального контролю процесу передбачене оглядове віконце. З міркувань безпеки, при відкриванні кришки фотореакційного модуля відбувається автоматичне відключення світлодіодних панелей.